.
c русского с таджикского

укол

м 
1. (по знач. гл. уколоть 
1) халондан(и); 
(по знач. гл. уколоться) халидан(и) 
2. мед. инъекция, укол, сӯзанзанӣ 
3. разг. ҷои сӯзанзадашуда 
4.перен. нешзанӣ, неш; 
то укол по его самолюбию ин нешзанӣ ба иззати нафси ӯст