поверить
сов. 1. кому-чему борар кардан (доштан), эътимод кардан, эътикод доштан (бастан); поверить на слово ба қавл бовар кардан 2. что уст. (проверить) тафтиш (муайян) кардан, санҷидан 3. что кому маълум кардан, бовар карда гуфтан; поверить тайну другу сирро ба дӯсти худ бовар карда гуфтан 4. повел. поверь(те) в знач. вводн. сл. бовар кун(ед); поверь(те), я его сегодня видел бовар кун(ед), ки ман имрӯз ӯрр дида будам // 2 л. наст. вр. (с частицей «л«») поверишь ли (поверите ли) бовар мекунӣ (мекунед)